Історія створення проєкту:

Приїхавши до Львова з гір, якось випадково, але підсвідомо таки з думкою про нашу розмову, відкрив я такий собі нівроку томик “Вибрані твори” Богдана-Ігоря Антонича.

 

Розгорнув, і куди втрафив, як ви думаєте? На вірші зі збірки “Велика гармонія”, які виявилися актуальними саме зараз, в час між католицькою і греко-католицькою Пасхою. Це мене дуже зацікавило, бо хотів щось підготувати від Audiostories саме на цю Пасху. Словом, знову знак, зачіпка рухатися далі. Швидко накидав на папір проєкт: Аудіозбірка поезії “Велика гармонія” Б.І. Антонич. Розвидніло одразу, коли почав копати про цю збірку і Антонича. Виявилося, що він її написав спеціально до Пасхального тижня 1932 року, а отже рівно 90 років тому.

​

Може й не дивина, але подумайте, цей рік 2022 для нашої України став роком повномасштабного вторгнення московитів і рік важкої війни. А тут, поезія Антонича з 1932 року, попри назву “Велика гармонія”, направду, вірші, які мені видалися актуальними, дуже якісь інші, ніж в других збірках автора, коли читав їх, - відчув, що мають духовну силу, які Антонич не видав за життя (про це розповість більше згодом Данило).

 

Тому, я відразу зателефонував до Данила Ільницького, і розповів, що хочу, щоб ми взялися за створення аудіоверсії “Великої гармонії”, на що він втішився, ще й коли почув, що я пропоную, щоб наратором її став голос Олега Онещака, актора з Театру Курбаса, з яким донедавна робили деякі записи в аудіопроєктах від Audiostories.

 

Ну і все закрутилося на цьому передпасхальному тижні, як і в Антонича… Олег Онещак відгукнувся і ми запланували перший запис, Данило долучився до співпраці, як упорядник ауідозбірки, і відданий дослідник постаті Антонича та його поезії, згодом докинув статті і все що я просив, навіть надіслав титульні сторінки автографів до “Великої гармоні”, які він опрацьовував в львівському архіві.